Геймдев на роздоріжжі: українські студії долають глобальні виклики та реалії війни

Галузь розробки відеоігор переживає складні часи, що відображається як на гравцях, так і на творцях ігрового контенту. Це стосується не лише світових гігантів, але й українських студій, які змушені адаптуватися до нових реалій. Аналіз останніх тенденцій та експертна думка допомагають зрозуміти глибину кризи та шляхи її подолання.

Економічний тиск на гравців та виробників: від старого “заліза” до зростання цін

Свіже опитування найбільшого онлайн-магазину комп’ютерних ігор Steam свідчить про те, що більшість геймерів продовжують використовувати застаріле обладнання, якому понад п’ять років. Це означає, що значна частина популярних відеокарт, що займають верхні позиції в рейтингу, вже не виробляється, а їх частка на ринку зростає вкрай повільно. Натомість, виробники ігрових консолей зіткнулися з антирекордними продажами цього літа. Причиною тому стало стрімке зростання цін: вартість ігор збільшилася на 25%, а ціни на самі консолі зросли від 14% до 33%, залежно від моделі та країни. Водночас, споживачі та дистриб’ютори нарікають на потенційний дефіцит таких популярних приставок, як PlayStation 5 та Xbox, через нестачу чіпів. Ця ситуація ускладнюється зростанням попиту напередодні виходу осінніх релізів найочікуваніших ігор.

Ці зміни є нетиповими. Історично, наближення до випуску нового покоління консолей, яке відбувається приблизно раз на 7-8 років, супроводжувалося зниженням цін на попередні моделі. Однак, зараз спостерігається протилежна тенденція. На тлі цих глобальних тенденцій, багато відомих компаній, серед яких Microsoft (Xbox Gaming), Ubisoft, Sony (Bungie), Epic Games, Refactor Games (Delphi Interactive), Playtika, Meta (VR-підрозділи) та Playrix (включаючи її український підрозділ VOKI Games), оголосили про скорочення персоналу. Ця суперечлива картина свідчить про значну турбулентність у галузі.

Проблеми з “залізом”: ШІ та дефіцит пам’яті підштовхують ціни

Сергій Коршунов, експерт у галузі геймдеву та головний редактор GameDev DOU, пояснює, що зростання цін на комплектуючі – явище не нове. Ще до війни, бум майнінгу криптовалют спричинив значне подорожчання відеокарт. Зараз же, зростання попиту на штучний інтелект (ШІ) та оперативну пам’ять з боку дата-центрів призводить до переспрямування виробничих потужностей, що, своєю чергою, впливає на вартість комплектуючих для ігрових ПК.

Щодо дефіциту консолей, експерт зазначає, що наразі гострої нестачі немає. Проте, виробники значно підвищили ціни на свою продукцію. Це суперечить попередній практиці, коли перед запуском нових поколінь ціни зазвичай знижувалися. Втім, це подорожчання не надто впливає на загальний попит. Варто згадати 2021 рік, коли пандемія спричинила дефіцит напівпровідників. Тоді Microsoft та Sony ледь справлялися з шаленим попитом, а спекулянти, відомі як “скальпери”, скуповували консолі і перепродавали їх удвічі дорожче. Зараз компанії попереджають про підвищення цін заздалегідь, що дозволяє тим, хто планував покупку, зробити це за старою ціною. Це створює додаткові труднощі для компаній, що виводять на ринок нові продукти, як-от Steam Machine від Valve, яка вже на старті має вищу ціну, ніж очікувалося.

Вплив на AAA-ігри та стратегії розробників

Вимогливі AAA-проєкти, як правило, розробляються з розрахунком на те, щоб стабільно працювати на консолях поточного покоління, які мають апаратне забезпечення 2020 року. Це означає, що відсутність різкого падіння попиту на такі ігри малоймовірна. Гравці, ймовірно, будуть купувати їх менше за повну вартість і частіше чекатимуть на знижки.

Українські розробники, як і їхні західні колеги, не можуть безпосередньо впливати на ці глобальні виклики, пов’язані з ринком “заліза”. Вони змушені підлаштовуватися. Перехід на більш сучасні та вимогливі технології розробки не відбувається миттєво. Студії обирають стек технологій, з яким вже мають досвід. Наприклад, команда, яка працює на Unity, навряд чи раптово перейде на останню версію Unreal Engine, адже це потребувало б перенавчання всього штату. Для охоплення якомога ширшої аудиторії, розробники орієнтуються на середній сегмент ігрового обладнання, а не на преміальне.

ШІ як інструмент оптимізації та наслідки пандемічного буму

Використання штучного інтелекту для здешевлення собівартості розробки вже стало реальністю. Деякі студії застосовують ШІ для написання коду, інші – для створення інструментів, що пришвидшують роботу з артом. Як приклад, українська студія AB Games розробила плагін, який дозволяє художникам прискорити роботу на 30-50%. Однак, це має й зворотний бік: автоматизація може призвести до скорочення штату.

Більш значна криза в геймдеві пов’язана з “бульбашкою”, що луснула після пандемії. Під час карантину студії активно розширювали свої команди, щоб задовольнити зрослий попит на ігри, адже люди проводили більше часу вдома. Після завершення пандемії, кількість активних гравців зменшилася, а великі штати залишилися. Це призвело до нинішніх скорочень як на Заході, так і в Україні. До цих глобальних проблем додаються наслідки війни: для українських аутсорс-компаній стало складніше знаходити клієнтів.

Український геймдев: сила духу та адаптивність під час війни

Незважаючи на складні глобальні та локальні виклики, українська галузь розробки відеоігор залишається потужною. Пересічному споживачеві українські ігри можуть асоціюватися з такими культовими проєктами, як “Козаки”, “Сталкер” та “Метро”. Однак, на ринку функціонує значно більша кількість студій. Компанія Frogwares, яка вже понад два десятиліття створює ігри про Шерлока Холмса, нещодавно випустила сиквел своєї лавкрафтіанської серії The Sinking City. Успішна студія AB Games, заснована вихідцем з GSC, спеціалізується на мобільних HOPA-іграх. Свіжим прикладом успіху є українська френдслоп-гра Dear Passengers, яка зібрала понад 2 мільйони “бажань” на Steam і увійшла до топ-5 найочікуваніших ігор.

Крім того, в Україні представлені регіональні підрозділи великих міжнародних студій, таких як Gameloft (Asphalt), Wargaming (World of Tanks) та Ubisoft (Assassin’s Creed, Far Cry), де українські розробники беруть участь у створенні відомих ігрових франшиз. Окрема категорія – аутсорс-компанії, які надають різноманітні послуги (арт, QA, портування) для західних розробників. Ulysses Graphics допомагала у створенні арту для Hogwarts Legacy, Call of Duty, Borderlands 4, а Pingle займалася портуванням серії Five Nights At Freddy’s, Life is Strange та багатьох інших проєктів.

Скорочення та адаптація: виклики війни для українських розробників

Скорочення персоналу в українських студіях є прямим наслідком тих самих проблем, що й у їхніх західних колег: перегрітий ринок після пандемії, що почав здуватися. Це особливо актуально для великих компаній, які активно розширювалися в період пандемії. Перша п’ятірка найбільших компаній у період з 2021 по 2026 роки скоротила кількість своїх співробітників майже вдвічі. Наприклад, Ubisoft, яка п’ять років тому мала 1211 співробітників в Україні, зараз налічує менше 600.

Для українських студій ситуація значно ускладнюється через війну. На початку повномасштабного вторгнення, аутсорс-компанії зіткнулися з відтоком клієнтів. Західні замовники вбачали значні ризики, пов’язані з можливими обстрілами, відключеннями електроенергії під час блекаутів, а також мобілізацією ключових працівників. Це створювало загрозу зриву термінів виконання завдань. Щоб заспокоїти клієнтів, студії впроваджували різноманітні заходи: встановлювали генератори, забезпечували співробітників екофлоу для віддаленої роботи, а також відкривали офіси за кордоном, зокрема в Польщі, щоб мати можливість перевести виконання проєкту на міжнародну команду.

Криза торкнулася не тільки аутсорсерів, а й компаній, що розробляють власний ігровий продукт. GSC Game World ще на початку війни евакуювала частину співробітників та відкрила офіс у Празі, щоб безперебійно працювати над S.T.A.L.K.E.R. 2. Інші студії, як-от київський офіс Wargaming, забезпечили свої приміщення промисловими генераторами та навіть протиядерними бункерами для укриття.

Таким чином, зростання цін на ігрове “залізо” не є першочерговою проблемою для українських розробників, адже вони стикаються з набагато серйознішими, екзистенційними викликами. Попри це, компанії навчилися працювати в нових умовах, хоча криза в індустрії та війна ще тривають.