Кодинг-агенти: Нова ера продуктового дизайну, де “смак” стає головним активом стартапів

В епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту, кодинг-агенти кардинально трансформують ландшафт продуктового дизайну. Вони не лише знижують вартість розробки, але й висувають на перший план людський “смак” – здатність створювати унікальний користувацький досвід, який стає ключовою конкурентною перевагою для стартапів. Яша Грозян, провідний дизайнер у Lumos AI, ділиться своїм досвідом та баченням майбутнього.

Від “гасіння пожеж” до стратегічного випередження: Трансформація процесу розробки

Створення сучасних, складних інтерфейсів, особливо для проєктів, що працюють з великими обсягами даних, завжди було викликом. Це вимагало високої точності, уваги до деталей та ретельного опрацювання кожного можливого сценарію користувача. В Lumos AI, як і в багатьох молодих стартапах, цей процес часто перетворювався на “гасіння пожеж”: обмежений час, брак ресурсів та необхідність швидкого випуску продукту призводили до компромісів у якості дизайну.

“Наш перший рік був схожий на гонку. Ранвей був обмежений, і мені, як єдиному дизайнеру, доводилося малювати інтерфейси нашвидкуруч. Це означало, що багато нюансів залишалися непропрацьованими, а кінцевий продукт, який доходив до продакшену, часто відрізнявся від макетів. Втрачалися деталі, реалізація ставала спрощеною, і про “полірування” не йшлося зовсім. А в нашій сфері, де якість даних безпосередньо впливає на оплату, кожен непродуманий крок мав серйозні наслідки. Експерти застрягали, команда витрачала час на повторні запитання, а дані все частіше не проходили перевірку якості”, – розповідає Грозян.

Класична модель роботи, де дизайнер створює макети, інженери втілюють їх у життя, а потім йде цикл правок, часто виявлялася неефективною. Недоліки дизайну, виявлені на етапі розробки, залишалися невирішеними через брак часу, а покращення, що впливали на якість даних, відкладалися в беклог. Це створювало замкнене коло, в якому страждала якість продукту та, відповідно, бізнес-показники.

ШІ-революція: Зниження вартості розробки та підвищення ролі дизайну

Поява кодинг-агентів на основі штучного інтелекту стала справжнім проривом. Вони значно збили вартість “будування” продуктів, перетворивши розробку з ресурсоємного процесу на значно доступніший. Тепер, за тисячі доларів на місяць, можна створити повноцінний продукт, що раніше вимагало значно більших інвестицій. Такі інструменти, як Figma, що дозволяють дизайнерам вносити зміни безпосередньо в робочий продукт, ще більше прискорили цей процес.

“Ці зміни призвели до того, що питання ‘чи зможемо ми це зробити’ перестало бути головним. Обмежень майже не залишилося. Натомість, головним викликом стало ‘чи будуть люди цим користуватися й повертатися’. І саме ця частина – питання продукту та дизайну – залишається дорогою, бо ШІ тут не всесильний. Він чудово працює з уже наявними даними, але справжній дизайн часто вимагає синтезу нових ідей, що поки що є слабкою стороною моделей. Це саме та сфера, де людський ‘смак’ стає вирішальним”, – наголошує Грозян.

Проєктування в коді: Суперсила для дизайнера

Переломним моментом для Яші Грозяна став досвід роботи над проєктом для великого клієнта, коли йому довелося самостійно взятися за розробку, не маючи попереднього досвіду з кодинг-агентами. Почавши з традиційного підходу, він швидко зрозумів переваги проєктування безпосередньо в коді.

“Підключивши кодинг-агента до нашої кодової бази, я отримав можливість створювати продукт, спираючись на вже наявні компоненти, патерни та структуру даних. Мені більше не потрібно було пояснювати базові речі. Я писав план, продумував сценарії, будував, тестував і полірував. Це відчувалося як отримання суперсили. Швидкість, яку це дало, дозволила мені створити дизайн-систему, покращити ключові частини платформи, до яких раніше не доходили руки, і оптимізувати сам процес збору даних”, – ділиться дизайнер.

Цей підхід дав змогу значно прискорити процес випуску нових функцій та проєктів, а також покращити якість результату. За його словами, дані з проєктів, створених за допомогою кодинг-агентів, проходили перевірку якості приблизно вдвічі частіше, ніж ті, що були розроблені традиційним шляхом.

Контроль якості: Ключ до успіху ШІ-розробки

Однак, досвід також показав, що автоматизація не скасовує необхідності контролю. Перший фейл, коли технічні баги в коді, згенерованому агентом, призвели до втрати роботи експертів і фінансових збитків, навчив Грозяна важливого уроку.

“Я усвідомив, що якість згенерованого коду може легко вийти з-під контролю, якщо її не контролювати. Тому я перебудував свій процес навколо багаторівневої перевірки якості. Це включає візуальне тестування ще на етапі розробки, перевірку відповідності дизайн-системі, автоматизоване код-рев’ю кількома ШІ-агентами, і, звісно, фінальний перегляд критичних моментів досвідченим інженером. За останні три місяці, завдяки такій системі, жодних проблем з випущеними мною продуктами не було”, – зазначає він.

“Смак” як нова конкурентна перевага (Moat)

В умовах, коли технології роблять розробку доступною для всіх, ключовою перевагою стає “смак” – здатність створювати винятковий користувацький досвід. Це не просто візуальна естетика, а глибоке розуміння потреб користувача, передбачення його дій, повага до його часу та уваги.

“Смак – це не тільки про судження, а й про швидкість. Коли продукт можна зібрати за хвилини, вузьким місцем стає швидкість ухвалення правильних продуктових рішень. ШІ став для мене другим мозком, але бачення того, як продукт має працювати і відчуватися, залишається за мною. Це бачення виростає з емпатії до користувача, з глибокого спостереження за ним, чого моделям, поки що, бракує”, – пояснює Грозян.

В епоху, коли App Store щогодини отримує тисячі нових застосунків, багато з яких є сирими і позбавленими цінності, саме “смак” робить продукт таким, що люди обирають і до якого повертаються.

Нова роль: Дизайнер-білдер

Зміни в технологіях тягнуть за собою зміни в наймі. Традиційні ролі дизайнера та інженера поступово зливаються в нову – “білдера”. Це людина, яка здатна провести фічу від ідеї до релізу самостійно, маючи сильний продуктовий смак, розуміння інженерії та здатність приймати рішення в умовах невизначеності.

“Якщо найскладніше у вас в продуктовій частині, наймайте білдера, який не може перестати думати про людину з того боку екрана. Якщо найскладніше під капотом, в інфраструктурі, наймайте інженера. Я сам нещодавно написав вакансію дизайн-інженера – це людина, яка бере розмиту проблему користувача та бізнесу і доводить її до відполірованого продукту. Вона має сильний смак, може влізти в бекенд, якщо потрібно, і спокійно ухвалює рішення з неповною інформацією”, – говорить Грозян.

5 кроків для дизайнерів, щоб почати будувати “вайбкодом”

1. Розуміння розробки: Ознайомтеся з основами розробки, репозиторіями, гілками, PR-ами, щоб ефективно працювати в команді.
2. Вибір кодинг-агента: Оберіть інструмент (Cursor, Claude Code, Codex) і підключіть його до своєї кодової бази.
3. Створення маленької фічі: Спробуйте створити невелику функцію, пройшовши всі етапи від опису до тестування та полірування.
4. Побудова дизайн-системи: Розробіть дизайн-систему на основі токенів, компонентів і патернів, додавши агенту правила UX та копірайтингу.
5. Поступовий перехід: З часом переводьте більшість проєктування в код і беріть на себе повне втілення продуктових рішень, залишаючи складну інженерію професіоналам.

В кінцевому підсумку, коли технології стають доступними для всіх, саме людина, яка розуміє, що будувати, як це має відчуватися і який досвід створювати, стає головним активом. І цей “смак” – як ніколи раніше – визначає успіх продукту.