Швейцарія робить ставку на відкритий код, прагнучи посилити свою цифрову незалежність. Федеральний уряд країни розпочав пілотний проєкт, спрямований на вивчення можливості заміни пакету програм Microsoft 365 альтернативними рішеннями з відкритим вихідним кодом. Ця ініціатива, що охопить спочатку 3000 комп’ютерів з понад 54 тисяч, якими користуються державні службовці, є частиною ширшої стратегії Швейцарії щодо забезпечення цифрового суверенітету.

До кінця 2027 року планується перевести приблизно 7% комп’ютерів федерального уряду на програмне забезпечення з відкритим кодом. Це не перший подібний крок для Швейцарії. Нещодавно були оприлюднені результати попереднього пілотного проєкту, в рамках якого 172 федеральні службовці тестували платформу openDesk, розроблену в Німеччині. Ця платформа призначена для роботи з документами та електронною поштою, але її функціонал виявився значно ширшим.

Важливо зазначити, що уряд не планує повного витіснення Microsoft 365. Натомість, співробітникам надається можливість паралельного використання openDesk, що покликане мінімізувати ризики перебоїв у роботі. Така стратегія дозволяє поступово інтегрувати нові рішення, не створюючи значних незручностей для користувачів.

Прагнення до цифрового суверенітету як рушійна сила

Основною мотивацією Швейцарії у цьому переході є не стільки бажання відмовитися від конкретного постачальника, скільки прагнення до цифрового суверенітету. Країна ставить за мету зменшити залежність критично важливих державних функцій від іноземних технологічних гігантів, особливо враховуючи актуальну геополітичну напруженість. Американське законодавство, яке дозволяє доступ до даних американських компаній для урядових органів США, викликає занепокоєння щодо конфіденційності інформації швейцарського уряду. Тому платформа Microsoft 365, будучи продуктом американської компанії, опинилася під пильною увагою.

Швейцарія не єдина країна, яка рухається в цьому напрямку. Франція та Німеччина також активно досліджують та впроваджують альтернативи з відкритим вихідним кодом, відмовляючись від американських технологічних постачальників на користь рішень, що забезпечують більшу незалежність. Ця тенденція свідчить про зростаючу стурбованість держав щодо безпеки даних та контролю над власною цифровою інфраструктурою.

Microsoft, у свою чергу, не залишається осторонь. Компанія оголосила про значні інвестиції у розмірі 400 мільйонів доларів у Швейцарію з метою розширення своєї хмарної та ШІ-інфраструктури. Особлива увага приділяється потребам клієнтів з державного, фінансового та медичного секторів. Це свідчить про спроби компанії адаптуватися до зростаючих вимог щодо суверенітету даних.

Очікується, що поточний проєкт, який охоплює 3000 пристроїв, обійдеться федеральному бюджету Швейцарії в 11,1 мільйона доларів. Ці кошти будуть спрямовані в рамках реалізації ініціатив, спрямованих на посилення цифрового суверенітету країни.

Тестування openDesk: функціонал та виявлені перешкоди

Під час попереднього тестування платформи openDesk швейцарські держслужбовці мали змогу оцінити широкий спектр її можливостей. Окрім базової функціональності, такої як робота з документами та електронною поштою, платформа забезпечує підтримку календарів, контактів, завдань, хмарного зберігання файлів, аудіо- та відеоконференцій, чатів, а також систем управління ідентифікацією та доступом. Учасники тестування високо оцінили роботу з документами, зберігання файлів, інструменти для спільної роботи, функціонал електронної пошти та календаря.

Цей проєкт має для Швейцарії стратегічне значення, особливо з точки зору відмовостійкості системи. Як зазначають експерти, протестоване рішення здатне забезпечити функціонування ключових державних процесів навіть у разі масштабних технічних збоїв або недоступності Microsoft 365. Однак, повна відмова від екосистеми Microsoft є складним завданням, адже значна кількість державних програм вже тісно інтегрована з технологіями цього американського гіганта.

Експеримент також виявив певні виклики, які можуть ускладнити масштабування використання openDesk. Федеральна канцелярія визнала браузерне рішення загалом придатним для основних стандартних операцій, проте зазначила наявність технічних, операційних та організаційних перешкод для його широкого впровадження. Зокрема, потребують доопрацювання деякі функції відеоконференцій та окремі аспекти безпеки. Це підкреслює необхідність подальших інвестицій у розробку та адаптацію програмного забезпечення, щоб воно повністю відповідало вимогам безпеки та функціональності, що пред’являються до державних систем.

Виявлені проблеми свідчать про те, що перехід на відкритий код – це не миттєвий процес, а поступове впровадження, що вимагає ретельного планування, тестування та постійного вдосконалення. Однак, стратегічна перевага у вигляді цифрового суверенітету та потенційне зниження витрат у довгостроковій перспективі роблять ці зусилля виправданими для Швейцарії та інших країн, що прагнуть до незалежності у цифровій сфері.