Defence City: Новий імпульс для оборонно-промислового комплексу України

В Україні стартував спеціальний податковий режим Defence City, покликаний стати каталізатором розвитку українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). Занедбаний наприкінці 2025 року, цей режим, аналогічний успішному проєкту Diia.City, має на меті спростити податкове навантаження, стимулювати релокацію виробництв та надати низку пільг для компаній, що працюють у сфері DefTech (Defense Technologies). Очікується, що Defence City допоможе перетворити оборонну галузь на високотехнологічний, стійкий і конкурентоспроможний кластер, здатний масштабувати виробництво озброєнь та військової техніки.

Реалії Defence City: перші результати та перспективи

Мінуло лише пів року з моменту запуску Defence City, а держава вже бачить перші результати. Станом на 21 липня 2026 року, спеціальний режим налічує 45 резидентів. Це свідчить про зацікавленість оборонного бізнесу в умовах, які створює держава. За результатами розгляду поданих заяв, одному претенденту було відмовлено у набутті статусу резидента. Основними причинами відмов, як уточнили в Міністерстві оборони, є невідповідність заявника встановленим законодавством критеріям, неподання необхідних документів або подання неповної чи недостовірної інформації. Важливою підставою для відмови слугує також наявність передбачених законом обмежень стосовно заявника, його структури власності, контролю або пов’язаних осіб. Особливу увагу приділяють зв’язкам з російською федерацією та тимчасово окупованими територіями, хоча таке обставина розглядається в комплексі з іншими факторами.

На щастя, жоден з 45 резидентів поки що не втратив свій статус. Підставами для позбавлення статусу можуть бути втрата відповідності встановленим критеріям, подання недостовірної інформації, наявність заборонених законом обмежень або інші обставини, що унеможливлюють подальше резидентство.

Сукупний кваліфікований дохід 45 резидентів, а саме дохід від продажу озброєння, вже перевищив 93,5 мільярда гривень. Це значний показник, який свідчить про потенціал галузі та ефективність створених умов.

Що таке Defence City: механізм підтримки

Defence City – це спеціальний правовий режим, запроваджений постановами Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року. Його ключова мета – сприяти трансформації оборонної галузі, перетворюючи її на потужний, високотехнологічний і конкурентоспроможний кластер. Резидентами Defence City можуть стати підприємства, які визнані стратегічно важливими для обороноздатності держави та відповідають критеріям, визначеним статтею 37 Закону України «Про національну безпеку України».

Шлях до резидентства: процедура та вимоги

Процес набуття статусу резидента Defence City складається з кількох етапів. Почати слід з внутрішнього аудиту підприємства, щоб переконатися у відповідності вимогам статті 37 Закону «Про національну безпеку України». Далі необхідно подати заяву до Міністерства оборони України. Пакет документів включає саму заяву із зазначенням реквізитів заявника, видів діяльності та інформації про виконання оборонних контрактів за попередній рік, первинний звіт про відповідність, річну фінансову звітність з аудиторським висновком, довідку про відсутність податкового боргу, а також, за необхідності, довіреність представника. Документи можна подати як електронно, так і у паперовій формі.

Після подання документів, Міністерство оборони здійснює перевірку, яка триває до 10 робочих днів. У разі успішного проходження всіх етапів, видається наказ про надання статусу резидента, і підприємство вноситься до відповідного реєстру Defence City.

Щорічно резиденти зобов’язані звітувати, подаючи оновлений звіт про відповідність, фінансову звітність та аудиторський висновок. У випадку виявлення ознак невідповідності або нецільового використання пільг, компанія може втратити статус резидента.

Привабливі переваги для оборонного бізнесу

Defence City пропонує своїм резидентам широкий спектр пільг. Найважливішими є звільнення від податку на прибуток (за базової ставки 18%) за умови, що вивільнені кошти будуть спрямовані на розвиток – інвестування у нові технології, розробку зразків озброєння, модернізацію виробництва тощо. Важливо, щоб ці кошти були використані до кінця календарного року. Важливим обмеженням є заборона виплати дивідендів з прибутку, звільненого від оподаткування, за винятком дивідендів на користь держави або державних підприємств.

Крім податку на прибуток, резиденти звільняються від сплати земельного та екологічного податків. Проте, ставка земельного податку визначається місцевими радами і може сягати 3%, а розмір екологічного податку залежить від видів забруднень.

Серед додаткових практичних переваг для резидентів Defence City:

• Спрощені митні процедури: імпорт компонентів, обладнання та здійснення виробничих операцій стають значно простішими.
• Розширені експортні можливості: експорт товарів військового призначення можливий без отримання окремих експортних повноважень.
• Валютна лібералізація: залучення міжнародного фінансування та використання окремих валютних механізмів стає доступнішим.
• Захист чутливої інформації: публічний доступ до конфіденційної інформації про резидента в державних реєстрах обмежений.
• Підтримка релокації: надається фінансова допомога та підвищується захищеність виробничих потужностей під координацією Міноборони.
• Сервісний супровід: резиденти отримують консультаційну та сервісну підтримку від Міністерства оборони.
• Бронювання військовозобов’язаних: компанії, що є резидентами Defence City, автоматично вважаються критично важливими для ОПК, що дозволяє бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.

Дискусії та очікування галузі

Запуск Defence City не був позбавлений обговорень та дискусій. Ще влітку 2025 року, коли законопроєкти, що лягли в основу цього режиму, були на стадії парламентських слухань, представники deftech-компаній висловлювали свої погляди та очікування. Одним із ключових питань було уникнення створення «клубу для обраних» та забезпечення прозорості механізму для всіх реальних оборонних підприємств.

Представники галузі висловлювали побажання щодо більш чіткої логіки резидентства, окремого реєстру, зниження порогу кваліфікованого доходу, добровільності релокації, збереження норм щодо захисту чутливої інформації та більш структурованого підходу до підтримки ОПК. Важливим є те, що держава враховує фідбек від бізнесу, адже Defence City може стати потужним інструментом для українського ОПК лише за умови постійного вдосконалення як живої системи, а не одноразової реформи.

Defence City vs. Diia.City: взаємодоповнювальні механізми

На початку Defence City позиціонувався як аналог Diia.City для оборонної галузі, але зі специфічним фокусом на військові та dual-use технології. Відмінність полягала в тому, що, згідно з попередніми редакціями законопроєкту, резидент Defence City не міг одночасно бути резидентом Diia.City, оскільки останнє передбачало спрощені системи оподаткування.

Проте, для українських компаній, що працюють у сфері Defense Tech, ці два режими не є конкурентами, а скоріше взаємодоповнювальними інструментами. Diia.City ефективно підтримує технологічну складову, тоді як Defence City акцентує увагу на виробничих та оборонних аспектах. Це дозволяє компаніям отримати максимальну користь від державного стимулювання, охоплюючи весь цикл від розробки до виробництва та експорту.

Запуск Defence City є однією з найважливіших державних ініціатив останніх років для українського оборонно-промислового комплексу. Цей режим створює сприятливе бізнес-середовище, що дозволяє компаніям планувати розвиток, збільшувати інвестиції у виробництво, R&D та створення нових оборонних рішень, зміцнюючи обороноздатність країни.